комп’ютерні мережі та їхнє призначення

Перші ЕОМ було призначено лише для швидкого опрацювання числових даних. Згодом обчислювальну техніку стала широко використовувати в наукових дослідженнях, виробництві, освіті, побуті. У користувачів віддалених один від одного комп’ютерів з’явилася потреба у швидкому обміні даними. Для цього запропонували об’єднати комп’ютери в єдину систему і таким чином передавати дані від одного комп’ютера до іншого. Так були створені комп’ютерні мережі.

Комп’ютерна мережа — це сукупність комп’ютерів та інших пристроїв, сполучених каналами передавання даних.

Комп’ютерні мережі забезпечують спільний доступ до даних. У мережі виділяють комп’ютери, на яких розміщують великі масиви даних, а користувачі інших комп’ютерів мережі одержують доступ до них. Це дає можливість людям, котрі працюють над одним проектом, використовувати дані, створені іншими, тобто працювати над проектом одночасно.

За допомогою комп’ютерної мережі стає можливим також спільне користування периферійними пристроями: принтерами, сканерами, модемами тощо. Невигідно мати їх біля кожного персонального комп’ютера, наприклад, у комп’ютерному класі або у банку.

Комп’ютерні мережі також дозволяють у короткі терміни розв’язувати складні наукові та інженерні задачі (прогнозування стихійних лих, проектування аерокосмічих апаратів, опрацювання світлин Землі, отриманих зі супутників, моделювання й аналіз експериментів у фізиці тощо).

Наприклад, 2006 році в Києві відкрито Центр суперкомп’ютерних обчислень. Найпотужніший суперкомп’ютер в Україні дозволяє вітчизняним ученим здійснювати опрацювання великих масивів даних, що зберігають у різних організаціях, швидше виконувати складні обчислення.

Створення комп’ютерних мереж відкрило нові можливості для електронного зв’язку. Сьогодні люди, що мають комп’ютери, можуть спілкуватися між собою, незважаючи на віддаль і час. З появою комп’ютерних мереж комп’ютер став своєрідним вікном у величезний світ інформації.

Основне призначення всіх комп’ютерних мереж — це спільний доступ до мережних ресурсів (апаратного забезпечення комп’ютерів, периферійних пристроїв), спільне використання даних і швидкий обмін ними, спільне використання програмного забезпечення.

Мережна взаємодія передбачає віддалений доступ до мережних ресурсів за певною технологією.

Залежно від повноважень комп’ютери мережі розподіляють на сервери й клієнтів.

Клієнт — це комп’ютер користувача, який здійснює запит.

Сервер — комп’ютер, що обробляє цей запит і відповідає на нього.

Примітка Сервером і клієнтом називають як комп’ютери у мережі, так і програмне забезпечення, що працює на цих комп’ютерах відповідно для опрацювання чи створення запиту.

Централізована мережа — це мережа, в якій виділено один потужний комп’ютер — виділений сервер, що виконує основні функції з організації роботи мережі. Такі мережі ще називають клієнт-виділений сервер. У такій мережі всі клієнти отримують доступ до ресурсів мережі через сервер.

На сервері встановлюють спеціальну операційну систему для організації і контролю за роботою комп’ютерів і користувачів у мережі, надавати кожному користувачеві певні права доступу до ресурсів і даних цієї мережі. Для цього кожен користувач отримує ім'я користувача (логін) та пароль для входу до мережі. Прикладами такої мережі можуть бути комп’ютерні мережі банків, корпорацій, навчальних закладів.

Переваги централізованої комп’ютерною мережі: висока швидкість обміну даними і можливість розподіляти права доступу користувачів у них. Але істотним недоліком є те, що при виході з ладу сервера вся мережа перестає працювати.

Децентралізована мережа — це мережа, у якій немає виділеного сервера, а будь-який комп’ютер може бути як сервером, так і клієнтом. Такі мережі ще називають одноранговими.

Як клієнт, комп’ютер в одноранговій мережі може здійснити запит щодо доступу до ресурсів інших комп’ютерів мережі. Як сервер, комп’ютер має опрацювати запити від інших комп’ютерів мережі й надавати потрібні дані.

В одноранговій мережі всі комп’ютери мають однакові права (ранги) щодо доступу до ресурсів кожного й до периферійних пристроїв. Кожен користувач мережі може на своєму жорсткому диску визначити теки й файли, які він надає для загального користування.

У таких мережах на всі комп’ютери встановлюють операційні системи, які забезпечують їм рівні можливості.

Перевага однорангової мережі — працездатність мережі при виході з ладу будь-якого з комп’ютерів, а недолік — неможливість розподіляти права клієнтів щодо роботи у мережі. Прикладом однорангової мережі може бути мережа комп’ютерного класу більшості шкіл.

Робоча група — сукупнiсть користувачiв, що мають спільні данi, периферiйнi пристрої й iншi обчислювальнi ресурси, а також права на їх використання.

Робочу групу створюють у локальнiй мережi для виконання комплексу завдань, визначених функцiональними обов’язками користувачiв.